ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ: МОЖЛИВОСТІ 2020

Головний меседж новацій – учитель самостійно обирає форми, види, напрями та суб’єктів підвищення кваліфікації.

ПОСЛУГИ СУБ’ЄКТІВ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

МОН створило нормативну базу, проте практична реалізація буде залежати від педагогічних колективів, керівників і суб’єктів підвищення кваліфікації, які вийдуть на ринок зі своїми пропозиціями.

Суб’єктами підвищення кваліфікації можуть бути: 

• заклад освіти або його структурний підрозділ;
• наукова установа;
• юридична особа;
• фізична особа, зокрема й – фізична особа-підприємець.

          Усі суб’єкти повинні провадити освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково-педагогічних працівників – наприклад, мати відповідний КВЕД у реєстраційних документах. Щоб надавати вчителям послуги підвищення кваліфікації, організація чи фізична особа мають розробити програму.

          Суб’єкт підвищення кваліфікації повинен оприлюднити програму на своєму сайті.

На сайті також треба публікувати інформацію про видані сертифікати.

          Є два види суб’єктів підвищення кваліфікації:

• ті, які працюють за ліцензіями, за акредитованими освітніми програмами (ІППО, заклади вищої освіти)
• усі інші юридичні і фізичні особи, які не мають відповідних документів – немає акредитованої програми, але мають бажання працювати на ринку підвищення кваліфікації. (Стаття 59 закону “Про освіту” дозволяє їм працювати на цьому ринку). 

          Якщо суб’єкт має ліцензію на підвищення кваліфікації або навчає за акредитованою освітньою програмою – результати не потрібно окремо визнавати чи підтверджувати. Результатом підвищення кваліфікації може бути присвоєння повних або часткових професійних освітніх кваліфікацій.

          Результати навчання в інших суб’єктів визнаються рішенням педагогічної (вченої) ради закладу освіти. Порядок визнання результатів встановлює сама педагогічна (вчена) рада.

          Окрім того, якщо суб’єкт підвищення кваліфікації претендуватиме на отримання бюджетних коштів (тобто вчитель навчатиметься не за особисті), то він має укласти угоду із закладом освіти (в разі, якщо школа не має автономної бухгалтерії, укладатиметься тристороння угода – школа, управління освіти і надавач послуг).

ПЛАН ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

          Кожна школа має складати  план підвищення кваліфікації вчителів. Він має містити інформацію про загальну кількість вчителів, які планують професійний розвиток, основні напрями та перелік суб’єктів підвищення кваліфікації. План має формуватись із урахуванням пропозицій самих учителів.

          Після затвердження кошторису закладу освіти на рік і оприлюднення його керівниками закладів, протягом 15-ти календарних днів учитель подаватиме пропозицію до плану підвищення кваліфікації, яка міститиме дані про:

• тему (напрям, найменування) відповідної програми (курсу, лекції, модуля тощо), форми;
• обсяг (тривалість);
• суб’єкта (суб’єктів) підвищення кваліфікації;
• вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або про безоплатний характер надання освітньої послуги.

          Після цього пропозицію вчителя розглядатиме педагогічна рада, яка може уточнити її, наприклад, з урахуванням обсягу коштів, передбачених на підвищення кваліфікації.

Документ може бути орієнтовним і остаточним.

          Остаточний план підвищення кваліфікації ухвалюють на рік. Це ключовий компромісний документ між адміністрацією закладу і педагогічними працівниками в тому, де хто, як, коли, і в якому напрямі буде підвищувати кваліфікацію.

НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

Основні напрями підвищення кваліфікації:

• розвиток професійних компетентностей: знання навчального предмета, фахових методик, технологій;
• формування у здобувачів освіти спільних вмінь для ключових компетентностей:
• читання з розумінням;
• уміння висловлювати власну думку усно і письмово;
• критичне та системне мислення;
• здатність логічно обґрунтовувати позицію;
• творчість;
• ініціативність.
• вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми;
• здатність співпрацювати з іншими людьми;
• психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти, основи андрагогіки;
• створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливості інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами;
• використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та кібернетичну безпеку;
• мовленнєва, цифрова, комунікаційна, інклюзивна, емоційно-етична компетентність;
• формування професійних компетентностей галузевого спрямування, опанування новітніми виробничими технологіями, ознайомлення із сучасним устаткуванням, обладнанням, технікою, станом і тенденціями розвитку галузі економіки, підприємства, організації та установи, вимогами до рівня кваліфікації працівників за відповідними професіями (для працівників закладів професійної (професійнотехнічної) освіти);

розвиток управлінської компетентності (для керівників закладів освіти, науково-методичних установ та їхніх заступників).